Як правильно спілкуватися із захисниками й на що звертати увагу, щоб не зашкодити? У цій статті ми приділимо увагу важливим моментам комунікації з військовими.

Психологічне здоров'я військових, які перебувають на фронті, піддається такому ж ризику, як і життя. Постійний стрес, сильне фізичне й внутрішнє напруження, страх смерті, втрата побратимів та безліч інших травматичних подій. І це все на фоні необхідності швидко адаптуватися та виживати у найважчих умовах. Думати, переосмислювати чи горювати просто ніколи.

Отже, як спілкуватися з військовими, які перебувають на фронті, щоб стати для них підтримкою та не зашкодити? Ми зібрали поради від військового психолога, який понад 2 роки працював на «нулі».

• Не дзвоніть першими. Ви не знаєте, де саме він/вона знаходиться і що там зараз відбувається.
• Розмовляйте завжди так, наче вас прослуховують.
• Військові часто відключають телефони, щоб не сигналізувати про скупчення воїнів. Ставтеся до цього з розумінням.
• Пишіть, це дуже зручний варіант для військового. Спілкування на фронті має багато перешкод.
• Нормально, коли у відповідь приходить лише «+».
• Будьте терплячими, не звинувачуйте, чекайте на зворотній зв’язок.
• Не постіть у соцмережах фото військового без його/її дозволу.
• Говоріть більше, ніж ваша близька людина з фронту. Їм подобається чути близьких.
• Слідкуйте за своєю тривогою, страхами, емоціями, претензіями, не навантажуйте своїми проблемами чи новинами.
• Надсилайте фото рідних, близьких, тварин, які чекають на його/її повернення. Нагадуйте, що йому/їй є до кого повертатися.

Це важливі кроки для створення комфортної комунікації з військовими. Адже спілкування на фронті обмежене й відрізняється від комунікації у цивільному житті.

«У тебе все добре? Точно? Ти впевнений?».

Отже, розглянемо, які теми не варто підіймати в розмові з військовими.

• Не зачіпайте травматичний досвід. Для таких розмов потрібне безпечне місце, комфортні умови й час, а головне — готовність військового. Інакше ви піднімете емоційні переживання, але не зможете їх «закрити». На фронті діють захисні механізми, які дозволяють бути «тут і зараз», вони захищають психіку від розпаду. 
• Не руйнуйте те, що для нього/неї важливо, поки людина там.
• Не запитуйте, чи важко, чи страшно, чи погано. Цю тему може починати тільки військовий, якщо є бажання.
• Не ставте запитання, які можуть викликати дискомфорт, напруження або агресію.
• Уникайте загальних запитань. Чим конкретніше запитання, тим зручніше на нього відповісти.

Після повернення додому всі звички, які рятували воїнів на фронті, будуть заважати. На адаптацію до нових умов потрібен час. І це — новий стрес. Посттравматичний стресовий розлад, про який сьогодні часто говорять, може проявлятися лише в 10-20% воїнів. Він виліковний, якщо звернутися по допомогу до фахівця.

Більше інформації про те, як повертати військових до життя, можна отримати на курсі European Psychology School «Військова психологія», який побудований на досвіді роботи психолога на фронті.