Чому студенти-психологи стикаються з вигоранням?

Чому студенти-психологи відчувають вигорання на початку кар'єри? Розпочинаючи професійний шлях, вони часто скаржаться на те, що систематичне ведення соціальних мереж, написання статей чи знімання відео стають занадто енерговитратними.

Ще одна типова проблема — емоційні гойдалки: на початку є ентузіазм і бажання діяти щодня, але потім настає період апатії, коли найпростіші завдання здаються важкими чи й навіть нездійсненними.

Такі історії — не поодинокі випадки, а тенденція, що потребує розуміння. Розберемося з причинами такого стану.

До поширених причин вигорання у психології можна віднести бажання отримати миттєві результати. Коли вкладена енергія не приносить очікуваних результатів, у людини нерідко виникають сумніви в правильності обраного шляху. Проте варто пам’ятати, що чарівних пігулок, які дають миттєві результати, не існує. Побудова впізнаваності бренду потребує часу, систематичності та терпіння. Скорегуйте свій потенціал та амбіції до реальних кроків та дій з погляду «тут і зараз».

Хибні кроки, які не дають результату. Часто людина дисципліновано щось робить, проте незадоволена результатами.

Наприклад, студентка систематично викладає пости в соцмережі, але за три місяці ледве набрала кілька десятків підписників. Знайома ситуація?..

А якого результату ви очікували? Що ще потрібно зробити, щоб усе-таки його отримати? Відповіді на ці запитання — у сфері продажів та маркетингу.

Однак пастка часто в іншому: на підсвідомому рівні для людини першочерговим є результат у вигляді прийняття та схвалення. На задоволення цієї потреби направлена її енергія, дії та рішення.

При цьому кожен наступний крок (наприклад, викладений пост чи відео) зіштовхує її з тим, що потреба у схваленні не задовольняється настільки, наскільки хотілося б. Виникає враження, що її «не бачать, не чують, не приймають». 

Тут мова вже не про маркетинг, коли можна щось змінити та почати діяти по-іншому (скажімо, змінити підхід до текстів, стиль, тематику тощо). На психологічному рівні відбувається підміна результату та дій, які мали б до нього привести. У зовнішні стосунки з аудиторією людина переносить свої внутрішні стосунки, де є сподівання, очікування, розчарування — і так по колу.

Конкуренція. Порівняння себе з експертами, які вже мають стабільну аудиторію, викликає страх і сумніви у власних здібностях.

Часто студентам здається, що вони ще недостатньо знають чи вміють, щоб ділитися знаннями з іншими. Це зупиняє від дій, які могли б принести перші результати.

Подібне переконання може бути відлунням з минулого досвіду, коли людину критикували або знецінювали її досягнення. Ці установки впливають на самосприйняття та здатність рухатися вперед. Обмежувальні емоції активізуються, коли студент стикається з викликами чи новими можливостями.

Перфекціонізм. Прагнення до ідеальності у всьому — від тексту посту, вибору картинки до якості відео — забирає надто багато сил та часу. Ця напруга та страх зробити щось недостатньо добре накопичуються та паралізують.

Уявіть ситуацію: людині потрібно приймати багато рішень та активно діяти. Але кожен її крок наштовхується на агресивну реакцію внутрішнього критика, який висловлює невдоволення і сумніви у її здібностях.

Реальний розподіл часу. Тайм-менеджмент для студентів-психологів має неабияке значення. Одночасне навчання, створення контенту та спроби працювати — все це може перетворитися на хаос і виснаження без чіткої організації часу.

Як запобігти вигоранню під час навчання на психолога? Зверніть увагу на наступне:

• Створіть для себе реалістичні очікування — ставте чіткі й досяжні цілі. 
• Розберіться, як працює алгоритм соцмереж або зверніться до фахівців. 
• Працюйте з глибинними причинами та внутрішнім критиком. Зверніть увагу, як і коли активізується внутрішній голос невдоволення, та спробуйте відокремити його від себе. 

Ви — не ваші думки. Розібратися в цьому найкраще допоможе терапія. Така робота вимагає часу, проте допоможе звільнитися від внутрішніх обмежень.

Навчання — це період пошуку себе та набуття досвіду. Головне — не втратити баланс між амбіціями та ресурсами. Лише дбайливе ставлення до себе дозволить розкрити потенціал і побудувати успішну кар’єру у психології.