Схема-терапія як метод подолання негативних шаблонів

У кожного з нас є глибоко вкорінені психологічні патерни — певні сценарії мислення, емоційного реагування та поведінки, що виникли ще в дитинстві й часто заважають у дорослому житті. 

Схема-терапія — сучасний напрям психотерапії, який допомагає виявити ці патерни, зрозуміти їхню природу й змінити. Метод поєднує глибинне розуміння особистості з практичними інструментами, спрямованими на емоційне зцілення.

Схема-терапія — це інтегративний підхід, що поєднує елементи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), психоаналізу, теорії прив’язаності та гештальту. Її основна мета — робота зі «схемами», тобто стабільними та дисфункційними уявленнями про себе, інших людей і світ. Ці схеми формуються у дитинстві через постійне незадоволення базових емоційних потреб — у безпеці, любові, автономії чи прийнятті.

Коли такі потреби систематично ігноруються або порушуються, у психіці виникають захисні механізми. Згодом ці механізми трансформуються у глибинні переконання, які впливають на сприйняття та поведінку в зрілому віці. 

Наприклад, переконання «Я не заслуговую на любов» може призводити до труднощів у близьких стосунках, надмірної самокритики або заниженої самооцінки.

Схема-терапія інтегрує низку підходів:

• Когнітивно-поведінкові техніки — для виявлення дисфункційного мислення.
• Емоційно фокусовані методи — для роботи з сильними емоційними реакціями.
• Техніки візуалізації — для контакту з внутрішньою дитиною.
• Терапія уявної реконструкції — опрацювання травматичного спогаду з метою створення нового досвіду (захисту, підтримки або встановлення кордонів).
• Робота з терапевтичними ролями — коли терапевт тимчасово виконує роль фігури, яка підтримує (наприклад, хорошого батька).

Цей підхід дозволяє не лише зрозуміти дисфункційні схеми, а й поступово змінити їх через досвід нової коригувальної взаємодії в терапевтичному процесі.

Засновником схема-терапії є Джеффрі Янг — американський психотерапевт і дослідник, який у 1980-х роках працював з пацієнтами, що погано реагували на традиційну КПТ. Саме для таких випадків він створив новий підхід, доповнивши класичну терапію знаннями про емоційні потреби, стилі прив’язаності та вплив ранніх травм.

Метод підтримується Міжнародним товариством схема-терапії (ISST), яке входить до Європейської асоціації психотерапії (EAP) як членська організація. Сьогодні схема-терапія застосовується у багатьох країнах світу для роботи з різними розладами — емоційною нестабільністю, залежностями, хронічною тривогою, низькою самооцінкою, порушеннями особистості.

Ключовими інструментами методу є:

• Виявлення життєвих схем — пацієнт за допомогою спеціального опитувальника визначає, які схеми домінують у його житті.
• Робота з режимами — тимчасовими психічними станами, які змінюються залежно від обставин (наприклад, «покинута дитина», «батько, який карає», «здорова доросла частина»).
• Опрацювання емоційного досвіду — робота зі спогадами, що формують шкідливі переконання.
• Коригування поведінки — зміна реакцій і стратегій поведінки в повсякденному житті.

Терапія передбачає створення безпечного емоційного простору, де клієнт може отримати новий досвід — довіряти, просити допомоги, відстоювати себе.

На відміну від короткострокових підходів, схема-терапія будується на тривалій співпраці клієнта й психотерапевта. Основну роль відіграє поняття «обмеженого повторного батьківства» — психотерапевт тимчасово виконує функцію дорослого, який підтримує й допомагає зцілити травми дитинства.

Це особливо важливо для людей, які мають проблеми з емоційною регуляцією або глибокі травми. Терапевт моделює здорові кордони, емоційну підтримку й поступово допомагає клієнтові інтегрувати «здорову дорослу частину», здатну піклуватися про власні потреби.

Перший крок — визнати наявність повторюваних життєвих сценаріїв, які приносять біль або фрустрацію. Далі — звернутися до фахівця, сертифікованого у схема-терапії. Діагностичне інтерв’ю та спеціалізовані опитувальники допоможуть окреслити активні схеми та режими.

Самоусвідомлення — вже частина зцілення. Відстежуючи свої автоматичні реакції, людина вчиться бачити за ними емоційні потреби. Терапія дозволяє вивчати себе глибше та поступово формувати нові конструктивні способи реагування.

В Україні навчання схема-терапії проводять сертифіковані тренери, акредитовані Міжнародним товариством схема-терапії (ISST). Офіційні програми організовують інститути, що співпрацюють з європейськими навчальними центрами. Навчання включає теоретичні модулі, супервізії та практичну роботу й відповідає міжнародним стандартам підготовки терапевтів.

Схема-терапія як метод може стати цінним доповненням до інструментарію психолога. Вона особливо актуальна для фахівців, які працюють із клієнтами, що мають глибокі емоційні травми, труднощі у стосунках або розлади особистості. Метод дає змогу поєднати когнітивну роботу з глибинним емоційним опрацюванням, що робить його ефективним у складних випадках, де стандартних підходів недостатньо. 

Людмила Сайко, ексредакторка Блогу EPS